2.3. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ.
Загальні питання.
1.Специфіка і основні аспекти філософського вивчення науки.
2.Пізнавальна функція науки. Наука як система природничонаукових,соціогуманітарних і науково-технічних знань.
3. Соціопрактичні функції науки.
4. Світоглядний потенціал і світоглядні проблеми науки.
5. Наука як елемент системи культури і соціальний інститут.
6. Генеза науки. Антична наука як передумова становлення науки Нового часу.
7. Наука як сутнісне явище Нового часу (М.Хайдеггер. Час картини світу).
8. Зв”язок виникнення науки з цивілізаційним розвитком. Техногенна цивілізація і наука.
9. Світоглядні засади техногенної цивілізації і їх вплив на наукове пізнання.
10. Цінності техногенної цивілізації і цінності науки.
11. Проблема етичного самовизначення науки і спроби її розв”язання в сучасній етиці науки.
12. Проблема співвідношення свободи наукової творчості і гуманістичної орієнтації науки і варіанти її вирішення.
13. Становлення предмету етики науки в зв”язку з розвитком науки в ХХ ст.(ядерна фізика, молекулярна біологія, генна інженерія, глобальні проблеми).
14. Поняття персональної етики, морального виботу,моральної відповідальності вченого як основні поняття етики науки.
15. Новий етос науки. Роль моральних орієнтацій в постнекласичній науці.
16. Поняття і предмет біоетики.
17 Екологічна етика: філософські міркування з приводу нової системи цінностей людства (Р.Хіггінс, Р.Атфілд, Х.Ролсон, Б.Каллікот).
18. Екологічний імператив як світоглядна засада ставлення людини до природи (Б.Коммонер, М.Реймерс, М.Моісеєв та ін.).
19.Світоглядні і етичні засади концепції ставлення людини до природи А.Швейцера.
20. Методологічна традиція емпіризму. Обгрунтування емпіризму Ф.Беконом.Поняття індукції і індуктивного методу.
21. Методологічна традиція емпіризму. Емпиричне доведення як джерело віри за Д.Юмом.
22. Індуктивний метод і поняття позитивних наук. 1-ша і 2-га хвилі позитивізму
(О.Конт, Е.Мах).
23. Методологічна традиція раціоналізму. Р.Декарт про метод наукового пізнання (за роботою “Міркування про метод”).
24. Методологічна традиція трансценденталізму. І.Кант про трансцендентальні основи можливості існуванні математики, чистого природознавства і метафізики.
25. Методологічна концепція логічного аналізу. Поняття логічного атомізму. Л.Вітгенштейн про логічне прояснення думок як завдання філософії.
26. Емпіричний редукціонізм Віденського гуртка (Шлік, Карнап, Рейхенбах). Принцип веріфікації.
27. Методологічна концепція прагматизму. Концепція істини Ч.Пірса.
28. Методологічна концепція критичного раціоналізму. Фалібілізм і фальсифікаціонізм в концепції К.Поппера.
29. Методологія науково-дослідницьких програм І.Лакатоса. Раціональна реконструкція історії науки.
30. Методологічні концепції історизму. Поняття парадигми, наукового співтовариства, наукової революції в концепції Т.Куна.
31. Методологічні концепції історизму. Поняття концептуальної революції у С.Тулміна.
32-А. Методологічна концепція релятивізму. Методологічний релятивізм П.Фейєрабенда.
32-Б. Методологічна концепція конвенціоналізму(А.Пуанкаре).
32-В. Методологія редукціонізму в природничонауковому пізнанні. Можливості і обмеженість.
32. Структура науки як системи знань про світ.
33. Емпіричне і теоретичне в науковому пізнання.
34. Структура і методи емпіричного дослідження.
35. Структура і методи теоретичного дослідження.
36. Засади наукового знання.
37. Ідеали і норми наукового дослідження.
38. Наукові картини світу.
39. Поняття стилю наукового мислення. Стилі наукового мислення в історії науки.
40. Філософські засади наукового знання.
41. Глобальні наукові революції і зміна типів наукової раціональності: від класичної до постнекласичної науки.
42. Зміна засад розуміння реальності в сучасній науці: від незмінності до глобального еволюціонізму.
43. Раціональність постнекласичної науки:формування нових стандартів теоретичного.
44. Зміна філософських засад природничонаукового знання під впливом біології, географії і геології.
ФІЛОСОФІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ БІОЛОГІЇ.
1. Біофілософія: поняття і предметна сфера.
2. Культурно-гуманістичний смисл сучасної біології.
3. Світоглядні можливості біології і її вплив на розуміння природи і людини.
4.Специфіка пізнавальної ситуації в сучасній біології( багаторівневість об”єкту пізнання, диференціацієя і інтеграцією науки, філософсько-етичні орієнтації).
5. Синтез природничонаукового і соціогуманітарного знання в сучасній біології.
6. Роль методологічних досліджень для розв”язання проблем біологічного пізнання. Єдність принципів цілісності і історизму в біології.
7. Методологічні концепції біології. Концепція еволюціонізму.
8. Методологічні концепції біології. Системна методологія в біологічному пізнанні.
9. Методологічні концепції біології. Концепція редукціонізму.
10.Методологічні концепції біології. Методологія цілісного підходу.
11.Методологія синергетичного підходу в пізнанні біологічних систем.
12.Технологізація сучасного наукового пізнання. Проектування і конструювання в сучасній біології.
13.. Сучасне біологічне дослідження і конструювання штучного біологічного світу.
14. Філософські проблеми розвитку новітньої біотехнології.
15. Предмет новітньої біотехнології: єдність наукових і технологічних моментів.
16.Світоглядні і етичні проблеми генно-інженерних досліджень і їх соціо-практичних можливостей.
17. Філософські засади оптимальної оцінки розвитку генної інженерії і її впливу на суспільство.
18. Роль теорії в біологічному пізнанні. Взаємозв”язок наукового факту і теорії.
19.Проблема специфіки теорій в біології.
20.Проблема теоретичного розвитку біології: етапи її обговорення і мето-дологічні моделі розв”язання (математизація, фізикалізація, системний підхід).
21.Глобальні проблеми в предметі сучасної біології (екологічна проблема. енергетична проблема, демографічна та ін.).
22. Світоглядні і методологічн можливості концепцій біосфери і ноосфери в сучасній біології (В.Вернадський і сучасні послідовники).