Робоча програма дисципліни

"Філософські аспекти біоетики"

для студентів 5 курсу (магістрів)

філософського факультету

Укладач

к.філос.н., Перова О.Є.

Загальна кількість годин – 23.

З них:

- лекцій – 16 годин;

Керівництво самостійною роботою студентів – 3 години.

Консультації – 2 години.

Форма підсумкового контролю:

- 2 семестр – залік.

Лекційний курс:

Питання підсумкового контролю.

1. Предметні ракурси біоетики.
2. Філософське визначення поняття "життя" в біоетиці.
3. Антропологічні виміри біоетики.
4. Зміст поняття “біологічного” в історії експериментального природознавства.
5. Біоетика як науково-філософська дисципліна: раціонально-гносеологічний та екзистенціальний вимір біоетичного дослідження.
6. Розуміння “природи людини” в наукових концепціях ХХ ст.
7. Проблеми біоетики в перспективах науково-технологічного розвитку.
8. Підходи до розуміння “природного права"в біоетичних концепціях.
9. Біоетика як історично обумовлений тип світогляду визначений історичним етапом розвитку європейської культури.
10. Теоретичне підґрунтя сучасної біоетики.
11. Розуміння “живого” в сучасному науковому дослідженні.
12. Етичні правила і принципи в біоетиці. Утилітарна та деонтологічна етика..
13. Проблеми біоетики в нових онтологічних контурах культури.
14. Поняття “живого” і “неживого” в контексті природного існування людини.
15. Розуміння життя як вищої цінності людини.
16. Світоглядно-філософськи передумови виникнення біоетичних підходів до розуміння життя (німецька класична філософія, філософія життя, феноменологія, екзистенціалізм).
17. Розуміння статусу моралі в класичній європейській етиці, її вплив на розвиток медичної етики.
18. Аналітична природа кантівських визначень моралі. Моральний закон як закон чистого практичного розуму.
19. Розуміння морального абсолютизму в ХІХ – ХХ ст.
20. Критика наслідків реалізації євгенічних програм в США і Західній Європі як глобального еволюційного експерименту.
21. Євгенічний рух в Скандинавії як вплив на генофонд людства.
22. Підходи до осмислення расогенетичних дослідженнь інтелекту.
23. Дослідження генетико-еволюційних основ соціальної поведінки тварин і людини в соціобіології.
24. Теоретичне підгрунтя доктрини “расової гігієни” в Німеччині.
25. Медико-генетичний і політичний зміст програм стерилізації і евтаназії.
26. Принципи радянської соціально-політичної доктрини перетворення природи, суспільства і людини.
27. Вплив “мічурінської генетики” на розвиток природознавства в 1929 – 19640.
28. Розуміння “живого” в генно-інженерних дослідженнях.
29. Історичні варіації розуміння “природи людини”.
30. Етичні ракурси медичної науки.
31. Історичні приклади стандартів етичного медичного лікування (Клятва Гіппократа).
32. Правові визначення суспільного контролю медичної справи.
33. Особливості державної регламентації медицини в Римській Імперії.
34. Статус натуралістичної медицини в Середньовіччі.
35. Етичні аспекти монастирської медицини (Києво-Печерський монастир ).
36. Особливості державного регулювання медичної діяльності на Русі.
37. Розвиток медичного права при Петрі І.
38. Лікарська етика і лікарська деонтологія.
39. Етичні проблеми оперативного хірургічного втручання.
40. Розуміння хірургічного втручання як “травматичної дії”, “механічного впливу” на органи і тканини людини як біоетична проблема.
41. Принципи сучасної гемотрансфузійної терапії в біоетиці.
42. Теорія цінностей як підґрунтя медицичної науки.
43. Ціннісний зміст поняття “людина”.
44. Аксіологічний вимір сучасної медицини.
45. Цілісний вимір і ціннісний зміст поняття “здоров’я людини”.
46. Аксіологічне розуміння феномену болю.
47. Етичні проблеми трансплантології.
48. Ґенеза етичних уявлень про людину в медицині.
49. 1.Роль субстанціонально-генетичного принципу в стародавніх філософських концепціях.
50. Розуміння ідеї рівності індивідуумів і ідеї напередвизначеної нерівності.
51. Античні , середньовічні, сучасні доктрини про природну нерівність індивідуумів.
52. Розуміння божественного напередвизначення в християнстві, в теології католіцизму, в теології кальвінізму.
53. Науково-експериментальні дослідження успадкування вроджених і набутих ознак.
54. Аналіз антропологічних якостей індивідуумів як елемент філософської традиції.
55. Етичні проблеми ГІ.
56. Застосування технології “рекомбінантних ДНК”: "закони живого", поняття "сутності живого".
57. Антропологічні та екологічні наслідки використання трансгенних організмів.
58. Продовження терміну людського життя: аксіолого-етичний вимір.
59. Ціннісно-гуманістичні орієнтації біології.
60. Методологічний аналіз дарвінізму.
61. Дарвінізм як “метафізична програма”. (К.Поппер).
62. Предмет біофілософії.
63. Вплив теорії генно-культурної коеволюції на формування біофілософської проблематики.
64. Біофілософія як аксіолого-пізнавальна форма постнекласичної науки.
65. Дослідження сучасної біофілософії: питання сутності живого.

Типові тестові завдання для перевірки самостійної роботи студентів

1. Виберіть одну правильну відповідь
2. Спеціальна біоетика розглядає:

   а) Проблеми сучасної філософії моралі;

   б) Філософські аспекти розвитку сучасних біотехнологій;

   в) Випадки щоденної медичної практики;

   г) Шляхи вирішення етичних дилем в медицині.

   Відповідь: б).

3. Виберіть декількох правильних відповідей
4. Позначте події, які характеризують особливості виникнення західної білетики:

   а) деонтологія;

   б) перспективи побудови універсальної етики;

   в) медична етика;

   г) екологічна етика.

   Відповідь: а), б).

5. Виберіть відповідь “так” або “ні”.
6. Одне з сучасних визначень терміну “євгеніка”:

   Теоретична концепція вивчення спадковості людини з ціллю створення концептуального фундаменту і розробки методологічних основ оптимізації генофонду людства.

   Відповідь: так.

7. Впишіть пропущене слово.
8. Засновником біоетики вважається американський онколог - .
9. Встановіть відповідність

Розташуйте події у належній хронологічній послідовності (міжнародні угоди, конвенції, декларації):

а) Міжнародний кодекс медичної етики;

б) Женевська декларація;

в) Конвенція про права людини та біомедицину;

в) Дванадцять принципів ВООЗ для будь якої системи охорони здоров’я.

Відповідь: б), а), г), в).

Завдання для самостійної роботи

Підготовка реферату з наведених тем:

1. Біоетика як міждисциплінарний транскультурний феномен.
2. Рівні біоетики як наукової дисципліни.
3. Етичні дилеми в межах лікарської і клінічної практики.
4. Трансформація сучасної системи охорони здоров’я.
5. Сучасні медико-біологічні технології (осмислення біологічного в людині).
6. Права людини на автономію і життя в біоетиці.
7. Традиції одухотворення природи в українській і російській етико-філософській думці (Г.Сковорода, П.Юркевич, Л.Толстой та ін.)
8. Принципи біоетики як етики життя в філософсько-етичній концепції А.Швейцера.
9. Історичні, філософські і теоретико-світоглядні засади сучасного біотичного знання.
10. Дилема життя і смерті як фундаментальна філософсько-етична проблематика.
11. Засади біоетичного мислення у просторі європейської думки.
12. Антропогенетика і євгеніка як політизовані галузі дослідження спадковості.
13. Розвиток генно-інженерних технологій і застосування євгенічних засобів (популяційний та індивідуальний рівень).

14. Етико-правові аспекти сучасної медицини.

15. Генетичний редукціонізм як філософсько-антропологічна традиція.

16. Аксіологічний вимір лікарської діяльності.

17. Аксіологічний вимір новітніх біотехнологій.

18. Світоглядно-аксіологічні підходи до осмислення живого в постнекласичній науці.

19. Біофілософія як аксіолого-пізнавальна форма постнекласичного наукового дослідження.

Контрольні запитання

1. Етико-філософські питання біотичного дослідження.
2. Історичні ракурси розуміння “природи людини”.
3. Розуміння базисних закономірностей людської життєдіяльності (життя, смерть, репродукція) в постнекласичному біологічному дослідженні.
4. Практичні проблеми розвитку медицини і біології.
5. Дати визначення науковим ідеалам і цінностям природничого і технічного знання в науці ХІХ поч. ХХ ст.
6. Дати визначення інституціональних цінностей (Р.Мертон).
7. Розуміння біоетики в дослідженнях В.Р.Поттера.
8. Визначити проблемне поле сучасної філософії моралі.
9. Загальна характеристика спеціальної білетики (евтаназія, генетична інженерія, аборт, штучне запліднення тощо).
10. Предмет біоетики.
11. Розуміння феномена життя в біоетиці (філософський аспект).
12. Принцип благоговіння перед життям як основа етичного відновлення людства.
13. Етичні правила та принципи в біотичній практиці.
14. Утилітарна і деонтологічна етика як основні теоретичні напрямки біоетики.
15. Відмінність живого від мертвого в контексті природності існування людської смерті.
16. Патологічні феномени в біоетиці.
17. Біоетика як механізм трансформації медико-біологічного знання.
18. Життя як вища цінність.
19. Філософсько-світоглядні засади біоетики (німецька класична філософія, філософія життя, феноменологія, екзистенціалізм).
20. Дати визначення терміну євгеніка.
21. Наукові аспекти розвитку антропогенетики.
22. Вплив розуміння генетичного аналізу ознак зумовлюючих інтелект і соціальну поведінку (Ч.Б.Давенпорт, М.Грант).
23. Наслідки реалізації євгенічних програм в Німеччині і США.
24. Соціально-економічні фактори і масштаби реалізації євгенічних програм.
25. Дослідницька програма шведського державного Інституту расової біології (1922 р.).
26. Опосередкований соціальний пресинг як механізм впливу на генофонд людини (скандинавський соціально-історичний досвід).
27. Оцінки практики втручання в генофонд з ціллю покращення людини (Друга світова війна).
28. Расогенетичні дослідження інтелекту.
29. Соціобіологія як етап розвитку класичної генетики.
30. Соціобіологічна концепція людини і теорія генно-культурної коеволюції.
31. Хибно-наукова трансформація євгеніки в політичний інструмент.
32. Охарактеризувати модель популяційної структури людини (О.Фішер, Ф.Ленц).
33. Трансформація антропогенетики в псевдонауку (імператив переваги нордичної раси).
34. Зазначити ідейно-доктринальні тези мічурінської генетики.
35. Принцип активного перетворення природи, суспільства і людини в радянській соціально-політичній доктрині.
36. Етико-правові аспекти медичної діяльності.
37. Релігійні традиції стародавнього лікування людини(Греція, Єгипет, Вавилон).
38. Ґенеза суспільного контролю медичної справи.
39. Світська і монастирська медицина: система медичних знань і гуманістичний принцип медицини.
40. Елітна і звичайна медицина (ХV – ХVІ ст.).
41. Професійні правопорушення медика в період зародження капіталізму (лікар як приватний підприємець).
42. Клятва Гіппократа в історії медицини: медицина як наука і високоморальний вид людської діяльності.
43. Доктринальний рівень генетичного редукціонізму (ідея предетермінації особливостей людського індивідуума, його соціальної ролі, особистісної долі).
44. Ідея про божественне напередвизначення в кальвіністській теології (прообраз негативної євгеніки ХХ ст.).
45. Ідея рівності людських індивідуумів та ідея божественного напередвизначення (Платон, Аристотель, Августин, теологія католицизму, теологія кальвінізму та ін.).
46. Ґенеза генетичного редукціонізму.
47. Аксіологічні поняття медицини.
48. Етичні проблеми трансплантології.
49. Теоретичний вимір ГІ.
50. Наукові та етичні ракурси трансгенної біотехнології.
51. Методологічні аспекти феномену дарвінізму.
52. Ґенеза біофілософії.
53. Визначити функції біофілософії.

Література

1. Апель К.-О. Апріорі спільноти комунікації та основи етики. До проблеми раціонального обгрунтування етики за доби науки // Сучасна зарубіжна філософія. Течії інапрямки. Хрестоматія./Упорядники В.В.Лях, В.С.Пазенок. — К.: Ваклер, 1996. — С. 360-421.
2. Апель К.О. Екологічна криза як виклик дискурсівній етиці // Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія / Підручник. –К.: Лібра, 1999.- С. 413-454.
3. Атфилд Р. Этика экологической ответственности // Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности. — М.: Прогресс, 1990. — С.203-258.
4. Ахутин А.В. Понятие "природа" в античности и в Новое время ("фюзис" и "натура").- M., I988.
5. Башляр Г. Новый рационализм. - М.,1987.
6. Бек У. Общество риска. – М.: Прогресс-Традиция, 2000. –384 с.
7. Биофилософия. – М., 1997. – 250 с.
8. Борейко В.Е. Философия дикой природы и природоохраны // Серия: Охрана дикой природы.-Вып. 24. –К., 2000. – 160 с.
9. Борейко В.Э., Подобайло А.В. Екологічна етика. Навчальний посібник. – Київ: Фітосоціоцентр, 2004. – 116 с.
10. Булаева К.Б. Генетические основы психофизиологии человека. – М.: Наука, 1991. – С. 16-19.
11. Быстрицкий Е.К. Феномен личности : мировоззрение, культура, бытие. К., 1991.
12. Вандышев В.Н. Философский анализ дифференциации естественнонаучного познания. – К.:Вища шк.. Головне видавництво, 1989. – 175 с.
13. Вековшинина С.В., Кулиниченко В.Л. Биоэтика: начала и основания (Философско-методологический анализ). –К.: Сфера, 2002. – 162 с.
14. Гайденко П.П. Бытие и разум // Вопр. филос. – 1997. - №7.- С. 114-140.
15. Гольбах П. Система природы или о законах мира физического и мира духовного — М.: Соцэкгиз, 1940. — С.132.— 456 c.
16. Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления. К.: Лыбидь, 1990 — 149 с. С. 74
17. Дьюи Дж. Реконструкция в философии. Проблемы человека. М., Республика, 2003, 493с.
18. Ермоленко А.Н. Этика ответственности и социальное бытие человека (современная практическая немецкая философия). – К.: Наукова думка, 1994.- С.98-110.
19. Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія / Підручник. – К.: Лібра, 1999. – 488 с.
20. Зубов В.П. Аристотель, М.: 1963, 366 с.
21. И.Т.Фролов, Б.Г.Юдин Этика науки: Проблемы и дискуссии. – М.: Политиздат, 1986. – 399 с.
22. История древнего мира. Упадок древних обществ. – М.: Наука, 1983. – Т.3.
23. Карпинская Р.С. Мировоззрение в контексте научно-исследовательской деятельности//Вопр. философии. 1987, №7.
24. Кисельов М.М. Біологічна етика в системі практичної філософії // Практична філософія. — 2000. — №1. — с.166-174.
25. Корочкин Л.И. Послесловие редактора перевода. Проблемы эволюцыи и книга А. Лима-де-Фария // Лима-де-Фария А. Эволюция без отбора. Автоеволюция: формы и функции / Пер. с англ. – М.: Мир, 1991.- С. 478-408.
26. Круткин В.Л. Онтология человеческой телесности (философские очерки): Монография. — Ижевск: Изд-во Удм. ун-та, 1993. — 172 с.
27. М.В.Попов Аксиология и медицина. К.: ПАРАПАН, 2003, 281 с.
28. Михайловский В.Н., Светов Ю.И. Мировоззрение и соременная научная картина мира. - Л., 1986.
29. Михальченко Н.И. Украинское общество: Трансформация, модернизация или лимитроф Европы? – К.: Институт социологии НАНУ, 2001. – 440 с.
30. Оноприенко Ю.И. Информационные аспекты этики.
31. Перова О.Є. Аксіологічні орієнтації постнекласичної біології // Практична філософія. – 2003. -№1. –С. 82-88.
32. Плотинский Ю.М. Модели социальных процессов. Учебное пособие для ВУЗов. — М.: Логос, 2001. — 296.
33. Поттер В.Р. Биоэтика мост в будущее. – К.: Изд. Вадим Карпенко, 2002. – 216 с.
34. Розин В.М. Типы и дискурсы научного мышления. Узд. 2-е. – М.: Эдиториал УРСС, 2004. – 248 с.
35. Седов А.Э. Метафоры в генетике // Вестн. РАН. – Т.70. - №6. –С. 526-534.
36. Сидоренко Л.І. Сучасна екологія. Наукові, етичні та філософські ракурси. – К.: Вид. Парапан, 2002.-152 с.
37. Сидоренко Л.І. Сучасна екологія: наукові етичні та філософські ракурси. К.: Парапан, 2002. — С.79.
38. Современная наука и философия. Пути фундаментальных исследований и первпективы философии /Кузнецов Б.Г. — М.: Политиздат, 1981. — 184 с.
39. Сравнительная философия: Моральныя философия в контексте многообразия культур / Ин-т философии. – М.: Вост.лит., 2004. – 319 с.
40. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. - М., 1991.
41. Человек: образ и сущность.- М.,1991-1992.
42. Чешко В.Ф. Генетика, біоетика, політика: коеволюція культурно-психологічних парадигм сучасної цивілізації // Практична філософія. –2001. №3. – С. 44-71.
43. Чешко В.Ф., Кулиниченко В.Л. Наука, этика, политика – социокультурные аспекты современной генетики. К.: ПАРАПАН, 2004, 277 с.
44. Шаронов В.В. Основы социальной антропологии. - СПб., 1997.
45. Швейцер А. Культура и этика. — М.: Прогресс, 1973. — 340 с.
46. Юрген Хабермас Моральное сознание и коммуникативное действие Санкт-Петербург, Наука, 2001, с.377.