КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Філософський факультет

Кафедра філософії та методології науки

 

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

                                                                             Зам. декана 

                                                                             філософського факультету

                                                                             Комаха Л.Г.       

                                                                             ______________________

                                                                             «____» ______________201__ року

 

РОБОЧА  ПРОГРАМА  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

 

НАУКОВИЙ ОБРАЗ СВІТУ

 

для студентів

галузь знань                 11 Математика та статистика

спеціальність                 111 Математика

освітній рівень              Бакалавр

освітня програма          Комп’ютерна механіка

вид дисципліни             обов’язкова

 

 

 

 

Форма навчання                     денна

Навчальний рік                       2017/2018

Семестр                                   6

Кількість кредитів ЕСТS                  3

Мова викладання                         українська

Форма заключного контролю         екзамен

 

 

 

 

Викладачі: д.філос.н. проф. Чуйко Вадим Леонідович

 

Пролонговано:  на 20__/20__ н.р. ________(_________) «__»___ 20__р.

 

на 20__/20__ н.р. __________(________) «__»___ 20__р.

 

 

КИЇВ – 2017

 

 

 

 

 

Розробник: Чуйко Вадим Леонідович,

 д.філос.наук, професор, професор кафедри філософії та методології науки

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Зав. кафедри __ ___________

__________________    (Добронравова І.С._)

(підпис)                                           (прізвище та ініціали)

 

Протокол № _1_ від «_29_»   серпня _ 20_17__ р.

 

 

 

 

Схвалено науково - методичною комісією філософського факультету ________________________________________________________________

 

 

Протокол від «____» _____________ 20___ року №___

Голова науково-методичної комісії  ____________________   ( Маслікова І.І.)

(підпис)                                   

 

«_____» _________________ 20___ року

 

 

 

 


 

ВСТУП

 

1. Мета дисципліни – познайомити студентів із сучасною методологією науки, дати їм можливість засвоїти сукупність методологічних засобів науки взагалі та їхньої фахової дисципліни зокрема, надати студентам знання та вміння, що створюють необхідне методологічне підґрунтя для здійснення фахової науково-дослідницької роботи, її презентації науковій спільноті,

2. Попередні вимоги до опанування або вибору навчальної дисципліни:

1.      Успішне опанування курсів  «Філософія»,

2.      Знання теоретичних основ  фахової дисципліни ___________

 Анотація навчальної дисципліни / референс: Навчальна дисципліна «Наукоий образ світу» є обов’язковою дисципліною, що забезпечує отримання наукових компетентностей випускниками механіко-математичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Програма навчальної дисципліни складається з двох змістових модулів. Першим модулем є «Особливості наукового ставлення до дійсності». Для його викладання відведено 1.5 кредитів (16 годин лекційних аудиторних занять, 2 години модульна контрольна, 2 години колоквіуми).  В цьому модулі розкривається зміст понять «наукове пізнання», «теорія наукового пізнання», «методи наукового дослідження», «природознавство», розуміння науки як дослідження, «науковий образ світу».  Другий модуль «Наукова картина світу». Для його викладання відведено 1.5 кредитів (16 годин лекційних аудиторних занять, 2 години модульна контрольна, 2 години колоквіум). В цьому модулі розкривається зміст понять «Концепція відносності простору та часу», «Концепція невизначеності квантової механіки»,  «Концепція незворотності в термодинапміці відкритих систем», «Концепція саморганізації в дослідженнях взаємодії складних відкритих систем». Заключна форма контролю – залік.

 

4. Завдання (навчальні цілі) :

- ознайомити студентів із сучасними методологічними концепціями, з основами методології наукового пізнання та з теорією наукового пізнання;

- сформувати цілісне уявлення про науково-дослідницький процес;

- забезпечити освоєння навичок формування і використання усвідомленої методологічної позиції наукового дослідження;

- сформувати природничо-наукове ставлення до обєкта пізнання;

- ознайоми з концепціями, які змістовно визначають науковий образ світу.

 

5. Результати навчання за дисципліною: (описуються з детальною достовірністю для розробки заходів оцінювання)

Результат навчання

(1. знати; 2. вміти; 3. комунікація; 4. автономність та відповідальність*)

Методи викладання і навчання

Методи оцінювання

Відсоток у підсумковій оцінці з дисципліни

Код

Результат навчання

 

Знати:

 

 

 

1

поняття наукового методу та методології, основні методи наукового дослідження: емпіричні, теоретичні, загальнонаукові;

загальнонаукові методологічні принципи.  

Лекція, семінар,

самостійна робота

Тест підготовка  реферату

3

2

Поняття «наукове пізнання», основні поняття теорії наукового пізнання (об’єкт, суб’єкт, предмет, істина), стандартна модель науки, особливості наукового дослідження.

лекція,  самостійна робота

тест підготовка  реферату

4  

3

Поняття науковий факт, гіпотеза,  теорія, абстрактні об’єкти  теорії, теоретична модель, ідеалізація та конструювання як процедури їхньої побудови,  системна організація абстрактних об’єктів (теоретичні схеми), їх співвідношення з математичним  апаратом, роль фундаментальної і спеціальних теоретичних схем у дедуктивному розгортанні теорії.

Емпіричні схеми як необхідний посередник між теоретичною схемою і дослідом

 лекція, семінар, самостійна робота

підготовка  реферату

5

4

Експліккацію змісмту поняття «природознавство», «науки як дослідження»

лекція, самостійна робота

Тест, підготовка  реферату

4

5

Характеристику сучасної глобальної наукової  революції як становлення постнекласичної науки, а складних людиновимірних  систем як об’єктів дослідження постнекласичної науки;

зміну засад розуміння реальності в сучасній науковій картині світу від незмінності до глобального еволюціонізму та норм наукового дослідження.

 самостійна робота, семінар

Тест, підготовка  реферату

3

 

Вміти:

 

 

 

2.1

розрізняти науку як систему  знань, соціальний інститут та дослідницьку  діяльність,

розуміти історичну зміну  системи засад науки як зміну типів наукової раціональності  в процесі глобальних  наукових революцій;

лекція, самостійна робота

підготовка  реферату

2.2

розрізняти метод, методологію, методику, техніку; усвідомлювати багаторівневість методології науки,різноманітність конкретно-наукових методологій, розуміти норми наукового дослідження як методологічні принципи; використовувати вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи

лекція, самостійна робота

підготовка  реферату

5

2.3

Розуміти специфіку взаємодії людини з картиною світу.

лекція

підготовка  реферату

2.4

розрізняти загальнонаукові та спеціальні, емпіричні та теоретичні, кількісні та якісні методи; розрізняти та застосовувати методологічні процедури верифікації, обґрунтування і фальсифікації; розрізняти експеримент і спостереження, застосовувати процедури переходу від даних спостереження до емпіричних залежностей і наукових фактів;

лекція, самостійна робота

підготовка  реферату

4

2.5

розуміти єдність багатоманітності у світі як генетичну єдність, структурну організацію матерії в світі як результат його самоорганізації; розуміти зміну ролі фундаментальних теорій у нелінійному природознавстві порівняно з класичним.

лекція, самостійна робота

підготовка  реферату

4

 

Автономність та відповідальність:

 

 

 

3.1

здатність працювати автономно

самостійна робота

 підготовка  реферату

3.2

здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел

 

самостійна робота

підготовка  реферату

5

 

 

 

 

 

 

6. Співвідношення результатів навчання дисципліни із програмними результатами навчання (необов’язково для вибіркових дисциплін)

Результати навчання дисципліни

Програмні результати навчання

1.1

1.2

2.1

2.2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Структура курсу. Курс «Науковий образ світу» складається з двох модулів.  Модуля «Особливості наукового ставлення до дійсності». Для його засвоєння відведено 1.5 кредитів (16 годин лекційних аудиторних занять, 2 години модульна контрольна робота, 2 години колоквіуми).  Модуля «Наукова картина світу». Для його засвоєння відведено 1.5 кредитів (16 годин лекційних аудиторних занять, 2 години модульна контрольна робота, 2 години колоквіум).

 

8. Схема формування оцінки:

Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема оцінювання теоретичної підготовки – результати навчання (знання 1.1 – 1.6), що складає 40% від загальної оцінки та оцінювання практичної підготовки – результати навчання (вміння 2.1-2.6); (комунікація 3.1-3.3); (автономність та відповідальність 4.1-4.3), що складає 60% загальної оцінки.

 

8.1  Форми оцінювання студентів: зазначається перелік видів робіт та форм їх контролю / оцінювання із зазначенням Min. – рубіжної та Mах. кількості балів чи відсотків

- семестрове оцінювання:

1. Тести в аудиторіях (мах. 18 балів, міn. 12);     

2.  Реферати (мах. 8 балів, міn. 5 балів);  

3. Модульні контрольні роботи  (мах. 16 балів, міn. 10);

4.  Самостійне опрацювання оригінальних праць  (мах. 18 балів, міn. 8);

5. Підсумкове оцінювання у формі заліку   (мах. 40 балів, міn. 25).

 

Тести на лекціях проводяться у формі експрес-контролю з 5 питань на завершенні  лекції. Типові питання наведені у інформаційному додатку. Вони сформульовані таким чином, що мають відповідати  визнатенням або «так», або «ні». Статистично 20 відсотків відповідей може бути вгадано. Тому за 5 правильних відповідей -3 бали, за  4 – 2, за  3 -  1  бал, за 2 – 0 балів.

 

Колоквіуми

Усна відповідь:

5 балів – студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, використовуючи обов’язкову та додаткову літературу, першоджерела

4 бали - студент у достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно його викладає, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу. Допускаються несуттєві неточності

3 бали – в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, не спирається на необхідну навчальну літературу, першоджерела. Має у відповіді суттєві неточності

2 бали – не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки у відповіді

·         Доповнення / дискусія:

2 бали – доповнення змістовне, ґрунтовне, конструктивно доповнює обговорення теми,

1 бал – доповнення містить інформацію, що суттєво не розширює дискусію

·         Самостійна робота:

10-9 балів студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує обов’язкову та додаткову літературу, демонструє самостійність, достовірність, незаангажованість проведеного дослідження / письмової роботи

8-7 балів - студент у достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно його викладає, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу, демонструє самостійність та достовірність проведеного дослідження / письмової роботи.  Допускаються несуттєві неточності

6-5 балів - в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, самостійності у вирішені поставлених завдань, не спирається на необхідну навчальну літературу, робота містить суттєві неточності

4-0 балів - не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки в роботі. Демонструє не самостійність у виконані завдань

·         Підсумкова письмова робота:

5-4 балів студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує обов’язкову та додаткову літературу, демонструє самостійність, достовірність, незаангажованість проведеного дослідження / письмової роботи

3-2 балів - в цілому володіє навчальним матеріалом, але не демонструє глибини знань, самостійності у вирішені поставлених завдань, не спирається на необхідну навчальну літературу, робота містить суттєві неточності

1-0 балів - не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки в роботі. Демонструє не самостійність у виконані завдань

·         Кожне питання на заліку (білет складається з 2 питань) оцінюється як письмо так і усно. Письмова частина оцінюється за шкалою 12 балів, усна відповідь за шкалою 12 балів (24 бали дві усні та 24 – дві письмові відповіді):

При виконанні  завдань:

12-9 балів студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст поставленого завдання, правильно інтерпретує отримані результати, використовує обов’язкову та додаткову літературу, демонструє самостійність, достовірність, незаангажованість проведеного дослідження / письмової роботи

8-5 балів - студент у достатньому обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно його викладає, але може не вистачати аргументації в поясненнях, в основному розкриває зміст поставленого завдання, використовує обов’язкову літературу, демонструє самостійність та достовірність проведеного дослідження / письмової роботи.  Допускаються несуттєві неточності

4-0 балів - не в повному обсязі володіє матеріалом, фрагментарно та поверхово його викладає, недостатньо розкриває зміст поставлених питань. Має суттєві помилки в роботі. Демонструє не самостійність у виконані завдань

 

           Реферат оцінюється, виходячи з компетентностей, проявлених студентом на основі його самостійної роботи.: здатності до автономної роботи та вміння шукати інформацію та послуговуватися нею.

           Теми рефератів дані в інформаційному додатку, а також можуть бути сформульовані           студентом самостійно, виходячи з програми. Використання матеріалу з різних тем заохочується додатковими балами. Студент може підготувати більше, ніж один реферат.

            Підсумкова контрольна робота є письмовою відповіддю на два з випадково обраних питань програми.

 

 

-       Підсумкове оцінювання у формі заліку (підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 100 балів), яка визначається як сума (проста або зважена) балів за систематичну роботу впродовж семестру (52 бали) та складання заліку (48 балів) . Залік виставляється за результатами роботи студента впродовж усього семестру. Порядок та система оцінювання зазначається у робочих навчальних програмах дисципліни.) (Наприклад)

 

Семестрова кількість балів

ПКР (підсумкова контрольна робота) чи/або залік

Підсумкова оцінка

Мінімум

22

48

60

Максимум

52

48

100

 

8.2  Організація оцінювання: (обов’язково зазначається порядок організації передбачених робочою навчальною програмою форм оцінювання із зазначенням, у тому числі, результатів навчання, опанування яких перевіряється конкретним оцінюванням). 

 

Шкала відповідності

Відмінно / Excellent

90-100

Добре / Good

75-89

Задовільно / Satisfactory

60-74

Незадовільно / Fail

0-59

Зараховано / Passed

60-100

Не зараховано / Fail

0-59

 

 

 

СТРУКТУРА  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

 

№ п/п

Назва  лекції

Кількість годин

Лекції

Інші види

роботи

Самостійна робота

Змістовий модуль 1: Наукове пізнання

1

Тема :  Методи та методологія.

4

 

4

2

Тема :  Множина методологічних систем.

4

Реф.

8

3

Тема :  Методологія емпіризму.

4

 

4

4

Тема :  Методологічний конвенціоналізм.

4

 

4

5

Тема : Критичний раціоналізм та еволюційна епістемологія.

4

Реф.

8

6

Тема :  Методологія історичної школи.

4

 

4

 

Модульна контрольна робота 1

2

 

 

Змістовий модуль 2: Наукова картина світу

7

Дисциплінарні картини світу

4

 

4

8

Історичні типи наукової раціональності та їх вплив на науковий образ світу

4

 

4

9

Концепція як форма наукового знання

4

Реф.

8

 

Модульна контрольна робота 2

2

 

 

 

ВСЬОГО

40

 

 

 

Примітка: слід зазначити теми, винесені на самостійне вивчення

 

Загальний обсяг _42_ год, в тому числі:

Лекцій – 40___ год.

Консультації - _2_ год.

Самостійна робота - 48 год.

 

 

 

РЕКОМЕНДОВАНА  ЛІТЕРАТУРА:

Основна:   

Аналитическая философия: Избранные тексты \ Сост. Вступ. ст. и коммент. А.Ф. Грязнова. – М.,1993.

Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Підручник.

Київ: «Київський університет», 2008. http://www.philsci.univ.kiev.ua

Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология.- М., 1998.- Ч.2.

Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки: Монографія. –К.,2000.

 

 

Додаткова:  

Баженов Л.Б. Строение и функции естественонаучной теории.- М., 1986. - Гл.4,5.

Бунге М. Философия физики. — М., 1975.

Вейль Г. Математическое мышление. — М., 1989.

Гейзенберг В. Физика и философия. Часть и целое. — М., 1989.

Добронравова  І.С. Норми наукового дослідження в нелінійному природознавстві // Філософська думка. 1999. №4. С.36-48. http://www.philsci.univ.kiev.ua

Кун Т. Структура научных революций. – М.,1975.

Кримський C.Б. Запити філософських смислів. // Кримський С.Б. Під сигнатурою Софії. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008, 718с.  С.444-717.

Лаудан Л. Наука и ценности. (Главы из книги.) // Современная философия науки. М., 1994.

Лакатос И. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ. –М.,1995.

Лакатос И. История науки и ее рациональные конструкции // Структура и развитие науки. - М., 1978.

Мандельброт Б.Фрактальная геометрия природы. – Москва: Институт компьютерных исследований, 2002. - 656 с.  

Морен Э. Метод. Природа природы. М.: «Прогресс – Традиция» .2005. - 464с.

Пайтген Х.-О., Рихтер П.Х. Красота фракталов. - М., 1993.

Планк М. Единство физической картины мира. — М., 1966.

Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. - М., 1986.

Пригожин И. От существующего к возникающему. — М., 1985.

Рузавин Г.И. Концепции современного естествознания. — М., 1997.

Степин В.С., Кузнецова Л.Ф. Научная картина мира в культуре техногенных цивилизаций. — М.,1994