Навчальна програма дисципліни
МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ
НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
для магістрів
Вступ.
Навчальний курс "Методологія наукової творчості" орієнтований на магістрів. Змістовно програма курсу (2 розділ) узгоджена з програмою нормативного курсу "Філософські проблеми природознавства".
Мета курсу: створення умов для формування у магістрів механіко-математичного факультету навиків і вмінь самостійної роботи з реалізації індивідуального творчого потенціалу та підвищення ефективності наукової діяльності.
Основною задачею теоретичної частини курсу є ознайомлення студентів з сучасними концепціями наукової творчості, з основами методології наукового пізнання та методики наукових досліджень.
Практична частина курсу являє собою методологічну рефлексію над процесом і результатом наукової діяльності студентів (аналіз раніше виконаної кваліфікаційної роботи). Основні задачі практичної частини - розвиток здібностей до самоосвіти, освоєння навиків формування і використання усвідомленої методологічної позиції наукового дослідження.
В результаті освоєння курсу студенти повинні вдосконалити свої вміння у пошуці, доборові й опрацюванні наукової інформації, у точному формулюванні мети, задач і висновків дослідження, у підготуванні та написанні наукових праць.
Лекції
Зміст лекційного матеріалу |
Години |
| Тема 1. Предмет, структура й завдання курсу. | 2 |
| Тема 2. Проблема підвищення ефективності наукової діяльності й основні підходи до її розв'язання. | 2 |
| Тема 3. Наукове пізнання як евристична діяльність. | 2 |
| Тема 4. Індивідуальний творчий потенціал. | 2 |
| Тема 5. Закономірності творчості. Психологія наукового відкриття та технології розв'язання прикладних завдань. | 2 |
| Тема 6. Умови реалізації творчої діяльності: роль і значення наукової комунікації. | 2 |
| Тема 7. Рефлексія над власним досвідом як засіб підвищення ефективності наукової діяльності. | 2 |
| Тема 8. Загальна характеристика методології. | 2 |
| Тема 9. Методологічна складова елементарних розумових операцій. | 2 |
| Тема 10. Форми і методи емпіричного та теоретичного пізнання. | 2 |
| Тема 11. Методологічні традиції і теорії. | 2 |
| Тема 12. Організація науково-пізнавальної діяльності. | 2 |
| Тема 13. Система підготовки й атестації наукових кадрів. | 2 |
| Тема 14. Кваліфікаційні роботи: підготовка, оформлення і захист. | 2 |
| Тема 15. "Лабораторне життя": організація роботи кафедри, відділу, лабораторії. | 2 |
| Тема 16. Пошук й опрацювання наукової інформації. | 2 |
| Тема 17. Наукова публікація як представлення результатів наукового дослідження. | 2 |
| Тема 18. Методика підготовки й оформлення публікацій. | 2 |
Зміст програми
Розділ 1. Концепції наукової творчості.
1. Проблема підвищення ефективності наукової діяльності.
Історичні форми постановки й розв'язання проблеми підвищення ефективності наукової діяльності - метафора "світла", пізнавальні здібності тощо. Різноманіття сучасних підходів до її розв'язання - підвищення творчого потенціалу людини, розвиток "інструментарію" науки, вдосконалення організації наукової діяльності. Поняття наукової та методологічної культури. Сучасні умови формування наукової культури.
2. Теорія творчості.
Парадоксальність ситуації "виникнення нового знання". Різноманіття форм теоретичної реконструкції феномена творчості. Форми і види творчості. Закономірності творчості. Наукове пізнання як евристична діяльність.
3. Наукове відкриття.
Наукове відкриття як мета та результат наукового пізнання. Контекст відкриття - контекст обгрунтування - контекст репрезентації. Логіка і психологія наукового відкриття - раціональне й ірраціональне, логічне й інтуїтивне, закономірне і випадкове в науковій діяльності.
4. Індивідуальний творчий потенціал.
Здібність до творчості як атрибут людини. Вроджене і набуте, здібності й досвід. Талант і геній як форми понятійної фіксації творчих можливостей. Розвиток інтелекту і проблема мотивації. Умови реалізації творчого потенціалу. Рефлексія над власним досвідом як засіб підвищення ефективності наукової діяльності.
5. Проблема алгоритмізації творчої діяльності.
Принципова можливість створення "творчих технологій". Методики саморозвитку і технології розв'язання прикладних задач - метод спроб і помилок, мозковий штурм, метод синектики, інсталяція, метод фокальних об'єктів, "ТРИЗ", автодидактика й т.ін. Проблема "штучного інтелекту".
Розділ 2. Методологія наукового пізнання.
1. Загальна характеристика методології.
Основні поняття - метод, методика, засіб, алгоритм дій. Об'єктивна основа застосовності методів. Типологія методів. Методологія як філософська дисципліна - історія методології, методологічний аспект наукового пізнання, роль і функції методології в сучасній науці.
2. Методологія на рівні мислення.
Методологічна складова найпростіших розумових операцій. Аналіз і синтез. Абстракція і конкретизація. Зіставлення і порівняння. Основні форми висновків: індукція, дедукція, аналогія. Продуктивна уява і фантазія. Проблема інтуїції.
3. Методологія науки.
Класифікація методів. Філософські та загальнонаукові методи.
Методи емпіричного пізнання: спостереження просте й інструментальне, вимоги до наукового спостереження, дані спостереження, процедура виміру, методи виміру, проблема наукового факту, експеримент, види експериментів, вимоги до експерименту.
Форми теоретичного пізнання та їх методологічна роль: проблема, ідея, гіпотеза, концепція, модель, закон, теорія. Методи теоретичного пізнання: теоретичні конструкти, ідеалізація, математичний апарат, формалізація, аксіоматизація, гіпотетико-дедуктивний метод, системний метод дослідження, моделювання.
Загальнонаукові методологічні принципи: вимоги до теорії, перевірність, максимальна спільність, простота, прогностичні можливості. Методологічні традиції і теорії: емпіризм, раціоналізм, конвенціоналізм, прагматизм, критичний раціоналізм, релятивізм, історизм.
Розділ 3. Методика наукової діяльності.
1. Організація науково-пізнавальної діяльності.
Наука як соціальний інститут. Забезпечення умов для наукової діяльності. "Лабораторне життя": організація роботи кафедри, відділу, лабораторії.
2. Система підготовки й атестації наукових кадрів.
Система вищої освіти. Аспірантура. Докторантура. Ієрархія наукових посад. Науковий ступінь і нормативні вимоги до вченого. Система вчених рад. Вища атестаційна комісія: основні функції.
3. Кваліфікаційні роботи: підготовка, оформлення та захист.
Бакалаврські, дипломні, магістерська роботи, кандидатська дисертація, докторська дисертація. Загальна схема підготовки дисертаційного дослідження. Вибір і затвердження теми. План роботи. Вимоги до змісту й оформлення. Порядок захисту.
4. Проблема наукової комунікації.
Спілкування як "творче середовище". Наукові дискусії як "двигун" науки. Система наукової комунікації. Конференція як основна форма наукової комунікації. Інформатизація і проблема створення єдиного комунікативного простору. Норми спілкування і форми обмеження можливості інформаційного обміну.
5. Деякі елементи науково-дослідної діяльності.
Пошук наукової інформації. Проблема інтерпретації даних. Джерела вторинної наукової інформації. Методи опрацювання інформації.
Наукова публікація як представлення результатів наукового дослідження. Монографія, стаття, тези. Вимоги до наукових публікацій. Методика підготовки й оформлення публікацій. Техніки написання тексту.
Самостійна робота
У зв'язку з відсутністю семінарських зайнять, вся практична частина курсу винесена на самостійну роботу, яка містить у собі:
- три практикуми: за розділами програми курсу;
- написання студентами двох письмових робіт: "Методологія і методика дослідження" та "Огляд літератури";
- співбесіда за результатами письмових робіт.
Позитивна оцінка за самостійну роботу є допуском до заліку (див. питання на залік).
Практикум.
Практикум проводиться після завершення начитки лекцій за розділом програми й містить у собі:
- консультацію з питань, які зацікавили студентів;
- обговорення виступів студентів, які готуються у формі доповіді по основних ідеях однієї з книг, рекомендованих до даного розділу програми.
Методологія та методика дослідження.
Виконується в письмовому вигляді. Обсяг 2-3 друкарських сторінки.
Підготовка даного завдання включає аналіз методики написання бакалаврської роботи й аналіз використовуваних у дослідженні методів.
Структура роботи:
- історія написання роботи: формулювання теми, проблема, ідеї, етапи;
- теоретична і методологічна основа роботи;
- цілі і задачі роботи;
- результати роботи та їх самооцінка;
- використані методи та методики, ефективність і правомірність їх використання;
- самооцінка бакалаврської роботи: що і чому ви зробили б не так, якби виконували цю роботу зараз.
Огляд літератури.
Виконується в письмовому вигляді. Обсяг 2-3 друкарських сторінки.
Завдання являє собою аналіз джерел вторинної інформації - списку літератури, використаної при написанні кваліфікаційної роботи.
Структура роботи:
- опис процесу пошуку інформації;
- критерії відбору літератури;
- структура відібраних джерел та методи їх аналізу;
- характер використання основних джерел;
- рецензія на одну з книг, яку студент використовував при написанні бакалаврської роботи.
Література
До 1-го розділу.
До 2-го розділу.
До 3-го розділу.
Питання до заліку.