ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ ДО КАНДИДАТСЬКОГО IСПИТУ З ФIЛОСОФIЇ ДЛЯ АСПIРАНТIВ ПРИРОДНИЧИХ ФАКУЛЬТЕТIВ

1.  Місце філософії в сучасній культурі.

2.  «Онтологічний поворот» в філософії ХХ століття (Е.Гусерль, М.Гайдегер).

3.  «Антропологічний поворот» філософії ХХст. (філософська антропологія, екзистенціалізм, неофрейдизм).

4.«Лінгвістичний поворот» у філософії ХХ століття. (Б.Рассел, Л.Вітгенштайн, Дж.Остін).

5.«Комунікативний поворот в філософії ХХ століття (К.Апель, Ю.Габермас).

6.  Особливості позиції постмодернізму в розумiннi світу, людини i завдань філософії (Ж.Деріда, Ж.-Ф.Ліотар, Ж.Дельоз).

7.  Людина як предмет філософського дослідження.

8.  Філософія та наука.

9. Обґрунтування емпіризму Ф.Беконом. Поняття «індукція» та «індуктивний метод».

10.  Iндуктивний метод i поняття позитивних наук. (О.Конт, Г.Спенсер, Дж.Мiль).

11.  Емпiрiзм i психологізм другої хвилі позитивізму (Е.Мах, Р.Авенарiус).

12.  Поняття дедуктивного методу. Р.Декарт про метод наукового пізнання (за книгою «Міркування про метод», розділ «Основні правила методу»).

13.Е.Гусерль про започаткування фізичного методу Г.Галілеєм (за працею «Криза європейських наук»).

14.  Логiчне прояснення думок як завдання філософії, поняття логічного атомізму (за книгою Л.Вiтгейнштейна «Логiко-фiлософський трактат»).

15.  Логічний емпіризм «Віденського кола», принцип верифікації і редукції.

16. Критичний раціоналізм К.Поппера. Фалiбiлiзм. Принцип фальсифiкацiї.

17.  Концепцiя наукових революцій (Т.Кун) та її критика (С.Тулмiн).

18.  Методологія науково-дослiдницьких програм I.Лакатоса. Раціональна реконструкція історії науки.

19.  «Методологічний анархізм» П.Фойєрабенда: принцип проліферації теорій та теза про їх несумiрнiсть.

20.  Критична оцінка пізнавальних цінностей в модель наукової раціональності Л.Лаудана.

21.  Концепція наукового реалізму Х.Патнема.

22.  Пізнання як предмет філософського осмислення.

23.  Наука як пізнавальна діяльність, система знання, культурний феномен, соціальний інститут.

24.  М.Гайдегер про науку як сутнісне явище Нового часу (за працею «Час картини світу»).

25.  Наука і цінності техногенної цивілізації.

26.  Наукова картина світу як складова підвалин наукового пізнання.

27.  Ідеали і норми наукового дослідження як складова підвалин наукового пізнання.

28.  Глобальні наукові революції i зміна сторичних типів наукової раціональності: від класичної до некласичної i постнекласичної науки.

29. Філософські засади наукових картин світу: системність, цілісність, складність як способи розуміння єдності багатоманітності в світі.

30.  Філософські засади наукових картин світу: причиновість і детермінізм.

31.  Філософські засади наукових картин світу: простір і час.

32.  Змiна засад розуміння реальності: від незмiнностi до глобального еволюцiонiзму.

33.  Об’єктивність і новітність як ідеали і наукового дослідження.

34. Наукова істина та її критерії.

35.  Емпіричне та теоретичне в науковому пiзнаннi.

36.  Структура емпіричного знання і методи емпіричного дослідження.

37.  Структура теоретичного знання і методи теоретичного дослідження.

38.  Вимоги до наукової теорії як загальнонауковi методологiчнi принципи.

39.  Методологічні принципи конкретних наук.

40.  Методологічні проблеми нелінійного природознавства як феномену постнекласичної науки.

41.  Етика науки: предмет та проблематика.

З 42 по 45 питання по свiтоглядно-методологiчних концепцiях природознавства окремим списком (варіанти відповідно спеціальності).

СВIТОГЛЯДНО - МЕТОДОЛОГIЧНI КОНЦЕПЦIЇ ПРИРОДОЗНАВСТВА

БІОЛОГІЯ

Концепція еволюціонізму (від теорії Ч.Дарвіна до синергетичних поглядів)

Методологія редукціонізму в дослідженні живого

Синергетичне бачення живих систем.

Біоетична концепція в сучасному дослідженні живого

ФIЗИКА

Основні напрямки сучасної глобальної революції.

Концепція множинності світів в сучасний космології.

Концепція самоорганiзацiї (синергетичний пiдхiд). Синергетичний принцип підлеглості проти принципу редукції.

Концепції динамічного хаосу та фрактальної геометрії.

ФІЛОСОФСЬКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ЗМІСТ ПРОГРАМИ ОБГРУНТУВАННЯ МАТЕМАТИКИ

Логіцизм як програма обґрунтування математики.

Інтуїціонізм як послаблення абстракції актуальної нескінченності.

Ідея фiнiтної математики в програмі формалізму. Теорема Гьоделя.

Конвенціалізм про функції інтелектуальної інтуїції.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ КІБЕРНЕТИКИ

Кібернетика як прикладна епістемологія.

Методологічні проблеми кібернетики другого рівня.

Комп’ютерна метафора у теорії штучного інтелекту.

Проблема репрезентації знання у теорії штучного інтелекту.

ХІМІЯ

Розвиток структурних уявлень в хімії та їх методологічна значущість.

Становлення та розвиток уявлень про хімічний процес.

Методологічна роль концепцiй самоорганiзацiї та неврiвноважних систем для розвитку сучасного хiмiчного пiзнання.

Варіативність моделювання в квантовій хімії.

ГЕОЛОГІЯ

Стан розробки методологічних проблем геології.

 Проблеми руху, часу та простору в геології.

 Методологічні засади теоретизації та математизації геологічного знання.

Геологія та проблеми біосфери Землі.

ГЕОГРАФIЯ

Роль і місце географічних дисциплін в системі новітніх наукових досліджень.

Змістовні параметри взаємозв'язку географічного та філософського знання.

Синтез природничонаукового і соціогуманітарного знання в географії.

Сучасні методологічні парадигми розвитку географічних дисциплін.