КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Географічний факультет
\ «ЗАТВЕРДЖУЮ»
Заступник декана географічного факультету
з навчальної роботи
Володимир ПАСЬКО
__________
«___» _________2026 р.
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Методологія та організація наукових досліджень з основами інтелектуальної власності (частина 1)
Для здобувачів освіти
галузь знань С- Соціальні науки, журналістика та інформація
спеціальність С6 – Географія та регіональні студії
освітній рівень Магістр
освітньо-наукова програма Економічна та соціальна географія
вид дисципліни обов’язкова
Форма здобуття освіти денна
Навчальний рік 2026/2027
Семестр 2
Кількість кредитів ЕСТS 3
Мова викладання, навчання
та оцінювання українська
Форма заключного контролю іспит
Викладач: Лідія Сидоренко, д.філос.н., професор кафедри філософії та методології науки
Пролонговано: на 20__/20__ н.р. __________(___________) «__»___ 20__р.
(підпис, ПІБ, дата)
на 20__/20__ н.р. __________(___________) «__»___ 20__р.
(підпис, ПІБ, дата)
КИЇВ – 2026
Розробник: Лідія Сидоренко, д.філос.н., професор кафедри філософії та методології науки Сидоренко Л.І.
«ЗАТВЕРДЖЕНО»
Завідувач кафедри філософії та методології
науки
_________________ Сергій ПЕТРУЩЕНКОВ
(підпис)
Протокол від « » 2026 р. №
Схвалено науково-методичною комісією
філософського факультету
Протокол від «____» ______ 2026___ року № ___
Голова науково-методичної комісії ____________________ Ірина МАСЛІКОВА
« ___ » ____________ 2026____ року
Схвалено науково-методичною комісією
географічного факультету
Протокол від «___»_________2026 р. № ___
Голова науково-методичної комісії__________ Наталія КОРОГОДА
«__» ___________2026 р.
ВСТУП
1.Мета дисципліни – познайомити студентів із сучасною методологією науки, дати їм можливість засвоїти сукупність методологічних засобів науки взагалі та їхньої фахової дисципліни зокрема, надати студентам знання та вміння, що створюють необхідне методологічне підґрунтя для здійснення фахової науково-дослідницької роботи, її презентації науковій спільноті,
2. Попередні вимоги до опанування або вибору навчальної дисципліни:
1. Успішне опанування навчальної дисципліни «Філософія» та теоретичних основ фахових
навчальних дисциплін
2. Вміти застосовувати поняття та продуктивні концепції філософії та фахових
навчальних дисциплін для окреслення методологічних аспектів сучасної науки, вміти
планувати наукову роботу
3. Володіти елементарними навичками проведення наукових досліджень, представлених у процесі написання курсових робіт, володіти навичками критичного мислення, опрацьовування значного масиву наукового матеріалу з наданням власних висновків .
3. Анотація навчальної дисципліни:
Навчальна дисципліна «Методологія та організація наукових досліджень з основами інтелектуальної власності» є обов’язковою дисципліною та складається з трьох змістових модулів. Заключна форма контролю – іспит.
Першим модулем є «Методологія наукових досліджень». Для його викладання відведено один кредит (8 годин аудиторних занять, 20 годин самостійного засвоєння матеріалу). В цьому модулі розкривається зміст понять «методологія», «методика», «методи дослідження», розуміння науки як дослідження, розглядаються конкретно-науковий, загально-науковий та філософський рівні методології. Окреслюється множина методологічних систем сучасної філософії науки. Розглядається структура теоретичного та емпіричного знання в єдності з методами теоретичного та емпіричного дослідження. Висвітлюються методологічні проблеми нелінійної науки, які визначають стан сучасної методології науки.
Для окремих видів оцінюваних робіт у п. 7.1 робочої програми визначені спеціальні обмеження, зокрема повна заборона використання генеративного ШІ під час контрольних заходів, що виконуються під наглядом викладача.
Політика доброчесності та використання штучного інтелекту:
Політика щодо академічної доброчесності регламентується Законом Про академічну
доброчесність (набрав чинності з 01.02.2026). Тексти індивідуальних робіт студентів
перевіряються на плагіат та використання ШІ, в межах освітнього компоненту установлено
рівень дозволу 2 (обмежено дозволене використання генеративного штучного інтелекту)
відповідно до «Положення про використання штучного інтелекту при реалізації освітніх
програм у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка» (введено в дію
наказом ректора No164-32 від 05.03.2026).
Дозволено: генерування ідей щодо вибору напрямів, методів, методик, засобів
дослідження, структури тексту та варіантів формулювань; перефразування та стилістичне
вдосконалення власного тексту; використання штучного інтелекту для отримання
рекомендацій, пояснень або варіантів рішень без прямого копіювання результатів генерації до
підсумкової роботи без авторської адаптації.
Заборонено: включення до роботи згенерованих фрагментів без критичної перевірки та
адаптації; використання інструментів, що формують узагальнений або згенерований
текстовий результат на основі вебджерел, без його самостійної інтерпретації та належного
зазначення способу використання; передання до систем штучного інтелекту персональних
даних, конфіденційної або службової інформації без належних правових підстав.
Обов’язковим є декларування використання генеративного штучного інтелекту
(зазначення факту, мети та меж застосування) в роботах, що подаються для оцінювання.
Роботи, що містять дозволені елементи, створені із застосуванням штучного інтелекту,
оцінюються на загальних підставах відповідно до наведених вище критеріїв.
Для захисту індивідуального (самостійного) завдання оригінальність тексту має
складати не менше 70%. Виключення становлять випадки зарахування публікацій здобувачів
у матеріалах наукових конференціях та інших наукових збірниках, які вже пройшли перевірку
на плагіат та ШІ.
Списування під час проведення підсумкової контрольної роботи та іспиту (як і інших
опитувань, які проводяться у письмовій формі) – заборонено (в т.ч. із використанням
мобільних девайсів). У разі виявлення фактів списування з боку здобувача він отримує інше
завдання на підсумковій контрольній роботі чи при складанні іспиту. У разі повторного
виявлення фактів порушення академічної доброчесності результати контролю будуть
скасовані.
4. Завдання (навчальні цілі) –
- ознайомити студентів із сучасними методологічними концепціями, з основами методології наукового пізнання та з методикою наукових досліджень;
- сформувати цілісне уявлення про науково-дослідницький процес;
- забезпечити освоєння навичок формування і використання усвідомленої методологічної позиції наукового дослідження;
- вдосконалити вміння пошуку, добору й опрацювання наукової інформації, точного формулювання мети, задач і висновків дослідження;
Дисципліна спрямована на формування таких програмних компетентностей:
загальних:
ЗК02 – Здатність виявляти, ставити, та вирішувати проблеми
ЗК03 – Здатність приймати обгрунтовані рішення
ЗК06 – Здатність проводити дослідження на відповідному рівні
ЗК10 – Цінування та повага до різноманітності та мультикультурності
фахових:
ФК01 –Здатність використовувати географічні та інші теорії та концепції оцінки взаємодії людини та довкілля
ФК04 – Здатність оцінювати фактори, що впливають на економічну, соціальну, політичну та культурну динаміку
5. Результати навчання за дисципліною: (описуються з детальною достовірністю для розробки заходів оцінювання)
|
Результат навчання (1. знати; 2. вміти; 3. комунікація*; 4. автономність та відповідальність*) |
Методи викладання і навчання |
Методи оцінювання |
Відсоток у підсумковій оцінці з дисципліни |
|
|
Код |
Результат навчання |
|||
|
|
Знати: |
|
|
|
|
1.1 |
особливості науки як дослідження, складові системи засад науки:. наукову картина світу, ідеали і норми наукового дослідження, філософські засади наукового дослідження, особливості нелінійного стилю мислення, ознаки класичного, некласичного та постнекласичного типів наукової раціональності, методологічні особливості пізнання в сучасній географії
|
Лекція, Семінар, самостійна робота |
Модульна контрольна робота, тест, оцінювання правильних відповідей, іспит |
3 |
|
1.2 |
поняття наукового методу та методології, основні методи наукового дослідження: емпіричні, теоретичні, загальнонаукові; загальнонаукові методологічні принципи та їх зміну протягом розвитку науки, характеристики відомих методологічних систем: емпіризму та індуктивізму, головні сучасні методологічні концепції.
|
лекція, семінар, самостійна робота |
Модульна контрольна робота, тест, оцінювання правильних відповідей, іспит |
3 |
|
1.3 |
структуру наукових досліджень, поняття емпіричного та теоретичного, методи емпіричного та теоретичного дослідження та форми наукового знання: поняття факту, ідеї, проблеми, гіпотези і теорії, методи та концептуальні підходи дослідження в сучасній географії
|
самостійна робота |
підготовка реферату |
3 |
|
1.4 |
види глобальних наукових революцій та механізм становлення відповідних типів наукової раціональності, характеристику сучасної глобальної наукової революції як становлення постнекласичної науки, складних людиновимірних систем як об’єктів дослідження постнекласичної науки; зміну засад розуміння реальності в сучасній науковій картині світу від незмінності до глобального еволюціонізму. складність, темпоральність, цілісність як риси нового нелінійного світобачення; конструктивну роль динамічного хаосу як єдності порядку і безладу у становленні багатоманітності складних систем |
лекція, семінар, самостійна робота |
Тест, підготовка реферату |
3 |
|
Вміти: |
|
3 |
||
|
2.1 |
Презентувати науку як складну комплексну систему: систему знань, соціальний інститут та дослідницькі практики. Охарактеризувати зміну системи засад науки як зміну типів наукової раціональності в процесі глобальних наукових революцій; |
Лекція + семінар, самостійна робота |
Семінари, підготовка реферату, проміжне тестування, іспит |
|
|
2.2 |
Розрізняти метод, методологію, методику; усвідомлювати багаторівневість методології науки, різноманітність конкретно-наукових методологій, розуміти норми наукового дослідження як методологічні принципи; використовувати вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи |
Лекція + семінар, самостійна робота |
Семінари, підготовка реферату, проміжне тестування, іспит |
2 |
|
2.3
|
Виявляти методологічні особливості досліджень в географії, методологічні проблеми, які пов’язані зі специфікою об’єктів географії (природнича та гуманітарна складова географічних наук) |
Лекція, самостійна робота
|
Семінари, підготовка реферату, проміжне тестування, іспит |
2 |
|
3.1 |
Комунікація Представляти результати наукового пошуку у формі доповідей з використанням сучасних технологій, толерантно вести дискусію Автономність та відповідальність: |
Самостійна робота |
підготовка реферату |
2 |
|
4.1 |
здатність працювати автономно |
лекція, семінар, самостійна робота |
самостійний аналіз наукової та навчальної літератури |
|
|
4.2 |
здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел
|
|
підготовка реферату |
4 |
6. Співвідношення результатів навчання дисципліни із програмними результатами навчання
|
Результати навчання дисципліни (код)
Програмні результати навчання (назва) |
1.1 |
1.2 |
1.3 |
1.4 |
1.5 |
1.6 |
1.7 |
2.1 |
2.2 |
2.3 |
2.4 |
3.1 |
4.1 |
4.2 |
|
ПРН04. Здійснювати наукові дослідження, в тому числі і міждисциплінарні, сприяти розвитку наукових теорій , ставити і вирішувати науково-прикладні проблеми ПРН06. Формулювати методологію наукових досліджень, застосовувати сучасні наукові методи |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
|
|
|
|
|
+ |
+ |
|
ПРН12. Дотримуватися етичних норм і принципів академічної доброчесності в дослідницькій діяльності. |
|
|
|
|
|
|
|
+ |
|
+ |
|
|
|
|
7. Схема формування оцінки:
Контроль знань здійснюється за системою ECTS, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема оцінювання теоретичної підготовки – результати навчання (знання 1.1-1.4), що складає 40% від загальної оцінки та оцінювання практичної підготовки – результати навчання (вміння 2.1-2.3); (комунікація 3.1); (автономність та відповідальність 4.1-4.2), що складає 60% загальної оцінки.
Семестрову кількість балів формують бали, отримані студентом у процесі засвоєння матеріалу з усього навчального курсу. Загальна оцінка за семестр складається з балів, отриманих за аудиторну роботу на лекціях та семінарах та самостійні роботи. Мінімальна кількість балів в частині 1 навчального предмету становить в семестрі 12 балів, максимальна 20 балів. Іспит проходить у вигляді письмового тесту і складається з питань всіх лекційних тем та оцінюється у частині 1 навчального предмету у 8/12 балів.
7.1. Оцінювання семестрової роботи
1. Модульна контрольна робота 1 – РН 1.1 - 1.3. – 19 балів/10 балів
Використання генеративного штучного інтелекту не допускається
2. Семінари / підготовка реферату РН 2.1 - 2.3, 3.1, 4.1, 4.2 –1 бал / 1 бал
- підсумкове оцінювання: у формі іспиту
Підсумкова оцінка з освітнього компонента в цілому, підсумковою формою контролю за яким встановлено іспит, визначається як сума оцінок (балів) за всіма успішно оціненими результатами навчання під час семестру та оцінки, отриманої під час іспиту.
Формою проведення іспиту є тестова контрольна робота. Результатами навчання, які оцінюються в тестовій контрольній роботі, є РН 1.1-2.3. Максимальна кількість балів, які можуть бути отримані студентом на іспиті, становить 40 балів за 100 бальною шкалою.
Перескладання семестрового контролю з метою покращення позитивної оцінки не допускається.
- умови допуску до підсумкового іспиту:
Студент допускається до іспиту за умови виконання всіх завдань, передбачених планом семінарів. Для допуску до екзамену студент має набрати не менше 36 балів (в частині 1 – не менше 12 балів).
Студент не допускається до іспиту, якщо під час семестру набрав менше 36 балів.
Для отримання загальної позитивної оцінки з дисципліни оцінка за іспит не може бути менше 24 балів. У випадку, коли студент на іспиті набрав менше 24 балів, вони не додаються до семестрової оцінки (незалежно від кількості балів, отриманих під час навчального періоду). В екзаменаційній відомості у колонці «бали за іспит» ставиться «0», а в колонку «підсумкова оцінка з дисципліни» переноситься лише кількість балів, отриманих під час семестру. Таким чином, підсумкова оцінка з дисципліни (мінімум 60, максимум 100 балів) складається із суми кількості балів за семестр (мінімум 36, максимум 60 балів) та екзаменаційної роботи (мінімум 24, максимум 40 балів).
|
|
Семестрова кількість балів |
Іспит |
Підсумкова оцінка |
|
Мінімум |
36/12 |
24 |
60 |
|
Максимум |
60/20 |
40 |
100 |
|
|
|
|
|
Оцінювання передбачає нульову толерантність до будь-яких проявів академічної недоброчесності
7.2. Організація оцінювання за формами контролю
Модульна контрольна робота проводяться відповідно після завершення лекцій з тем 1 і 2. Проміжне тестування проводиться упродовж лекційного курсу. На семінарах опитування проводиться у формі усного опитування та письмового експрес-контролю.
|
Відмінно / Excellent |
90-100 |
|
Добре / Good |
75-89 |
|
Задовільно / Satisfactory |
60-74 |
|
Незадовільно / Fail |
0-59 |
СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
|
№ п/п |
Назва лекції |
Кількість годин |
||
|
лекції |
семінари |
С/Р |
||
|
Модуль 1 Методологія наукових досліджень. |
||||
|
1 |
||||
|
1 |
Тема 1. Методи та методологія. |
2 |
10 |
|
|
2 |
Тема 2 Методологічні проблеми нелінійного природознавства як феномену постнекласичної науки. |
2 |
1 |
10 |
|
|
Модульна контрольна робота
|
4 |
2
4 |
20 |
Загальний обсяг__28 год. ,в тому числі:
Лекцій – _4___ год.
Семінари 4 год
Самостійна робота - 20год.
Рекомендовані джерела:
Основні:
Методологія та організація наукових досліджень: підручник для магістрів. / Добронравова І.С., Сидоренко Л.І., Чуйко В.Л., Руденко О.В. та ін. - Навч. посіб. для студ. – магістр. усіх спец. / за ред. І.С. Добронравової (ч.1), О.В.Руденко (ч.2). К., ВПЦ «Київський університет». – 2018.
http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html
Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Київ, 2008.
http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/index.html.
Добронравова І.С., Білоус Т.М., Комар О.В. Новітня західна філософія науки. Підручник. К., 2008...
Кун Т. Структура наукових революцій / Переклад О. Васильєва. - PORT-ROYAL - 2001
Пащенко В.М. Землезнання. Методологія природничо-географічних наук. К.: 2000.
Тютюник Ю.Г. Людина і ландшафт в постнекласичному ландшафтознавсті // Ойкумена (Український екологічний вісник). 1991. № 6. – С. 20-27
Сидоренко Л.І. Сучасна наука в контекстах свободи та відповідальності.
http://www.philsci.univ.kiev.ua
Філософія: підручник для студентів вищих навчальних закладів / кол. авторів; за ред. Л. В. Губерського; худож.- оформлювач О.Д.Кононученко. – Харків: Фоліо, 2-ге видання. - 2018. – 621 с. (Добронравова І.С., Сидоренко Л.І., Петрущенков С.П., Руденко О.В., Шашкова Л.О. та ін.). Теми: Філософія людини; Філософія пізнання.
Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки: К.,2000
Додаткові:
Верменич Я. Географія, хорографія і хорологія: етапи становлення й концептуалізації // Історико-географічні дослідження в Україні : Зб. наук. пр. — 2007. — Вип. 10. — С. 7-16.
http://www.history.org.ua/jornALL/geo/10/1.pdf
Гродзинський М.Д. Пізнання ландшафту: місце і простір. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2005
Ковальов О.П. Сучасний погляд на географію: загальна і теоретична географія.
http://www.geography.pp.ua/2012/08/modern-view-geography.html.
Сидоренко Л.І. Аксіологія постнекласичної науки // Сучасна українська філософія: традиції, тенденції, інновації : збірник наукових праць / відп. ред. А.Є.Конверський, Л.О.Шашкова. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2011 – 304 с. – [16] окр. с. іл. - С.204-222..
Sitko S.P. Physics of Alive - the New Trend of Fundamental Natural Sienses// Physics of Alive. - 2000. - Vol.8, № 2. - P.5-13.
Додаткові ресурси:
http://www.philsci.univ.kiev.ua/ – Сайт кафедри філософії та методології науки:
https://www.filosof.com.ua – Сайт Інститут філософії імені Г.С. Сковороди.
http://plato.stanford.edu/ – Філософська енциклопедія Стенфордського університету (англійською мовою).
http://www/.utm.edu/research/iep/ – Філософська енциклопедія (англ.мовою)